У піщаному кар’єрі Гопчиці 8 січня 1991 року А. П. Шевчук виявив найбільший скарб Вінницької області, який нараховує 6 821 монету. В даний час знахідка перебуває у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї.

У скарбі представлені монети Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Московського царства, Пруссії, Прибалтійських володінь Швеції, Священної Римської імперії та Трансільванії, а також є одна фальшива монета.

Проте наразі невідомо, чи експонується Гопчицький скарб у музеї, чи перебуває у його фондах. Ми двічі надсилали лист до Вінницького краєзнавчого музею із відповідним запитом, там обіцяли надати інформацію, але вона так і не надійшла.

Гопчицький скарб нараховує:

  • Півторак 1611-1635 роки, Сигізмунд ІІІ, Густав Адольф – 5 340 одиниць,
  • Драйпелькер 1612-1633 роки, Густав Адольф, Христина, Георг Вільгельм – 814 одиниць,
  • Трояк 1620-1623 роки, Сигізмунд ІІІ, Густав Адольф – 352 одиниці,
  • Шостак 1623-1662 роки, Сигізмунд ІІІ, Як Казимир – 246 одиниць,
  • Орт 1621-1626 роки, Сигізмунд ІІІ, Г. Вільгельм – 37 одиниць,
  • Гріш 1625-1629 роки, Сигізмунд ІІІ, Густав Адольф – 13 одиниць,
  • Копійка російська Михайло Федорович, Московщина, 1614-1676 роки – 10 одиниць,
  • Гріш коронний 1613-1625 роки, Сигізмунд ІІІ – 5 одиниць,
  • Півгріш 1522, 1563 роки, Сигізмунд І – 2 одиниці,
  • 9 денаріїв 1623 року, Фердинанд ІІ – 1 одиниця,
  • фальшивка – Орт 1623 року, Сигізмунд ІІІ – 1 одиниця (З аналітичної довідки Гальчевської Г. С. “Н – нумізматика” 2013 р.)

Скарб монет з Гопчиці вказує на те, що у І половині ХVII століття на грошовому ринку домінувала розмінна монета, випущена за Сигізмунда ІІІ. З другого десятиліття ХVІІ століття найбільшого поширення на українському грошовому ринку набули півтораки, про що свідчить монетний скарб, серед якого налічується 5 340 півтораків. 

Надзвичайно популярними були і потрійні гроші – трояки, в скарбі налічується 352 монети. На відміну від трояків, скромне місце на грошовому ринку посідали монети номінальною вартістю 6 грошів (шостаки). Переважно, це екземпляри, викарбувані на краківській монетарні у 1623-1627 роках, у скарбі їх 246 монети. 

У першій половині ХVII століття найбільш поширеним номіналом бранденбурзько-прусського виробництва були драйпелькери. Більшість з них була відкарбована за герцога Георга Вільгельма (1618-1640). Власне шведські випуски на грошовому ринку українських земель представлені драйпелькерами, що карбувалися за часів короля Густава ІІ Адольфа (1611-1632) та його дочки королеви Христини у 1632-1635 роках.

На початку ХVII століття на українському грошовому ринку значно зростає частка російської монети. Це було зумовлено посиленням торговельних зв’язків з Московщиною, а також участю шляхти та козаків у польській інтервенції в Московію. В той час курс копійки відповідав польському грошу. У складі монетного скарбу переважають номінали (а їх 10 одиниць), викарбувані за правління царів Михайла Федоровича (1613-1645), Олексія Михайловича (1645-176) та інші.