Наше минуле
Напевно, немає нічого вічного на нашій землі, окрім людської пам’яті. З покоління в покоління передається красива легенда про невелике подільське село, яке існувало в урочищі Кодинка. Але, на жаль, в ХІІІ столітті його спалили під час набігу монголо-татари. Більшість люду загинуло, а ті, кому пощастило вижити, втекли в густі ліси понад річкою і там облаштували житло. Так зародилося нове село Гопчиця.
Публікації
Ніколи знову: Гопчиця відзначає День пам‘яті та примирення
Черговий рік поспіль ми кажемо «Ніколи знову» у час повномасштабної війни Росії проти України. Ми вшановуємо полеглих односельчан в роки Другої світової війни, а в цей час наші воїни б'ють ворога та звільняють рідну землю
Музей Гопчиці отримав копію найстарішої мапи з позначенням села
Музей історії села Гопчиця отримав копію найстарішої наразі мапи із позначенням села Гопчиця за 1790 рік. Мапа має назву "Географічна карта Брацлавського воєводства 1790 року". Мапу замовили та виготовили копію для Музею історії села Гопчиця
Гопчиця відзначає День пам‘яті та примирення
Цьогоріч ми кажемо «Ніколи знову» інакше.Ми чуємо і кажемо «Ніколи знову» у час повномасштабної війни Росії проти України. Пройшли роки і нацистських окупантів під проводом Гітлера на українській землі змінили рашисти на чолі з Путіним.