На платформі Google Arts & Culture відкрили віртуальну виставку, присвячену Гопчицькій Мадонні — скульптурі Богородиці з Гопчиці, історія якої на початку ХХ століття спричинила гучний конфлікт між місцевою громадою, священником і музейниками.

В основі виставки — архівні матеріали та єдине відоме письмове свідчення про цю скульптуру: лист до українського археолога Петра Курінного. У ньому описано, як спроба передати статую до Київського художньо-промислового і наукового музею викликала гнів місцевих селян, звинувачення священника у “зраді” та вимогу негайно повернути Богоматір до села. Врешті музей був змушений відмовитися від експоната, а подальша доля скульптури залишилася невідомою.

Натискайте на кнопки управління зображенням — стрілочки вліво та вправо, аби крутити скульптуру і різні сторони, а також плюс/мінус для збільшення/зменшення зображення.

Мистецтвознавці та музейники також звертаються до сучасної статуї Богородиці з немовлям, що зберігається у каплиці на кладовищі в Гопчиці. Чи є вона тією самою Мадонною, через яку колись “вся Гопчиця ладна була піднятись на ноги”, — достеменно невідомо. Фахівці й дослідники мають різні думки: від трактування образу як народної, неканонічної Богородиці до припущення, що перед нами світський образ молодої матері, можливо створений місцевим майстром-самоуком на початку ХХ століття.

Натискайте на кнопки управління зображенням — стрілочки вліво та вправо, аби крутити скульптуру і різні сторони, а також плюс/мінус для збільшення/зменшення зображення.

Віртуальна виставка не дає остаточних відповідей, натомість пропонує погляд на Гопчицьку Мадонну як на феномен народної пам’яті — без інвентарного номера, але з живим місцем у житті громади.

Організатори виставки наголошують: ця історія триває, а скульптура й досі залишається важливою святинею для місцевих мешканців, незалежно від її атрибуції чи походження.

Фото: Сергій Гаджилов