Метричні книги – це унікальне джерело і пласт історичної інформації про реєстр актів громадянського стану. Саме вони можуть яскраво проілюструвати народонаселення в Україні минулих століть. Як змінювалась демографічна картина в Гопчиці протягом років – чому збільшувалась смертність, коли народжувалось більше дітей і було більше одружень – все це можна побачити саме у метричних книгах. Ми проаналізували дані метричних книг Гопчиці за 24 роки (1840-1864 рр.), аби дізнатись більше про життя села в минулому.

Приклад титульної сторінки метричної книги, Гопчиця, Свято Троїцька церква, 1843 рік

Приклад титульної сторінки метричної книги, Гопчиця, Свято Троїцька церква, 1843 рік

З книг зокрема видно, що народжуваність в Гопчиці коливалась з тенденцією до щорічного збільшення. Досить часто в Гопчиці вінчались представники інших сіл або міста Погребище, також шлюб брали в селі і дворяни. Протягом 1840-1864 років у Гопчиці було два сплески великої смертності, які пов’язані з епідеміями хвороб.

Інтерактивна інфографіка. Наведіть курсор на графік

Народження і хрещення

Під час хрещення в метричній книзі вказувалась така інформація:

  • День народження, день хрещення (Як правило, хрестили на наступний день після народження. Швидше за все, це пов’язано з великою смертністю дітей відразу після пологів, тому таінство хрещення робили відразу)
  • Звання (“однодворец”, “крестьянин”, “отставной солдат”, “діаконь”, “священикь”, “вдова” та ін.), ім’я, по-батькові і прізвище батьків, а також віросповідання
  • Звання, ім’я, по батькові і прізвище “восприемников” – хрещених батьків
  • Хто здійснював таінство хрещення (як правило, це був місцевий священик)

Під записом підписувались приходський священик і стихарний дяк.

Ось так виглядають записи про хрещення в метричній книзі Гопчиці за 1841 рік

Ось так виглядають записи про хрещення в метричній книзі Гопчиці за 1841 рік

При хрещені позашлюбних дітей в метричній книзі це також вказувалось. Трапляються доволі дивні випадки. Наприклад, хрещення в Гопчицькій православній Свято-Троїцькій церкві позашлюбного сина дворянки, яка була римо-католичкою.

“22 января 1863 года, Тимофей, незаконнорожденный. Временно-проживающая вь селе Гопчице дворянка-девица Павлина Войцихова Лосинская, римско-католического вероисповедания”

Нагадаємо, згідно з переписом за 1795 рік, в Гопчиці проживало дві родини шляхти чиншової, а згідно з переписом за 1842 рік, в Гопчиці було 13 родин однодворців.

Якщо за часів існування кріпосного права статус селян зазначався “крестьянин”, то після його скасування вже писали “свободно обязательный сельский обыватель”.

19 лютого 1861 року було оприлюднено “Маніфест” про скасування кріпосного права та “Положення про селян, що виходять з кріпосної залежності”, згідно з яким, її позбулися 22,5 мільйонів осіб Російської імперії. Водночас за поміщиками залишалися всі їхні землі. Вони були зобов’язані надавати селянам так званий “садибний притулок” та тимчасові обробіткові ділянки, розміри яких визначалися спеціальними “уставними грамотами”.

З серпня 1861 року при хрещені дітей в метричних книгах їхніх батьків записували вже у статусі “Свободно обязательный сельский обыватель”.

Один із записів в метричній книзі Гопчиці

Один із таких записів в метричній книзі Гопчиці за 1861 рік

В рік скасування кріпосного права в Гопчиці спостерігалась і максимальна народжуваність – 86 дітей на рік.

Першими дітьми в Гопчиці, які народились після скасування кріпосного права в Російській імперії були:

Антоній Свинарчук
Євдокія Загинайло
Марія Кириченко
Деомід Саліженко
Наталія Саліженко
Євтихій Науменко
Петро Лавринчук

Серед записів народжень можна побачити дуже оригінальні як на теперішній час імена, які давали дітям під час хрещення. Наприклад, у 1842 році зустрічаються такі:

Олімпіада Мальська
Діомід Кириченко
Зотік Присяжненко
Мамант Киричишин
Маркел Литвин
Маріамна Чолак
Євфраксія Веселовська
Мавра Полешук
Сампсон Музенко
Іулітта Кириченко
Кодрат Короткий
Іустіна Білогубченко
Феоктиста Курінна

Вінчання і шлюб

Під час вінчання в метричній книзі вказувалась така інформація:

  • Місяць і день
  • Звання (“однодворец”, “крестьянин”, “отставной солдат” та ін.), ім’я, по-батькові і прізвище молодих, а також віросповідання і який за рахунком шлюб (як правило, у більшості випадків це був перший шлюб)
  • Хто здійснював таінство (як правило, це був місцевий священик)
  • “Поручители” – тобто, теперішні весільні “свідки”

Під записом підписувались приходський священик, дяк і стихарний дяк.

Приклад записів вінчання в Гопчиці, метрична книга Свято Троїцької церкви за 1843 рік

Приклад записів вінчання молодих в Гопчиці, метрична книга Свято Троїцької церкви за 1843 рік

Найбільше одружень – 22 – було в 1847 році.

Ще один приклад одруження “по билету солдата” з Бухнів Трофима і “крестьянки помещицы Павлины Ризничь” Акилини.

“12 июня, 1861 года. Сквирского уезда села Бухновь по билету солдать Санкт-Петербургского Его Величества Короля Баварского полка рядовой Трофимь Стефановь Колиниченко православного вероисповедания первымь бракомь. Села Гопчицы Павлины Ризничь крестьянка девица Акилина Назариева Лабенкова православного вероисповедания первымь бракомь”

Смертність

Під час смерті в метричній книзі вказувалась така інформація:

  • Місяць і день
  • Звання (“однодворец”, “крестьянин”, “отставной солдат” та ін.), ім’я, по-батькові і прізвище померлого
  • Вік
  • Причина смерті
  • Хто свповідав і відспівував
  • Хто здійснював поховання і де воно відбулось (як правило, це був місцевий священик, поховання відбувалось на сільському приходському цвинтарі)

Найбільш поширені причини смерті, які зустрічаються в метричних записах Гопчиці за 1840-1864 роки:

– кашель, понос, лихоманка, пологи, конвульсії, пухлини, крупа, простуда, рана, кір, ядуха, водяна хвороба, дитячі приступи, холера та ін.

Хто і як встановлював причину смерті померлого, адже симптоми – кашель, понос чи лихоманка – не завжди могли бути причиною смерті?

Директор Центру вивчення генеалогії “Пращур” Віктор Долецький пояснює це так:

– Наскільки мені відомо, це визначав священик чи рідні “на око”. Лікаря викликали тільки при насильственних смертях і для заможних родин, селяни в ці заможні майже ніколи не входили. Якщо помирала людина віком від 60-ти років, майже завжди писали – “по старости лет”, інколи цю ж причину починали вказувати з 55-ти років.

В Гопчицьких метричних записах причину смерті – “по старости лет” – вказували і в 48 років.

В 1848 році зафіксована найбільша виявлена на даний час кількість смертей в Гопчиці – 159 осіб. В ці роки розпочалась ІІІ пандемія холери в Україні. Як пише енциклопедія, І пандемія холери в Україні виникла в 1820-х роках.

Однією з причин розповсюдження хвороби були війни. Зокрема солдати, які брали участь в бойових діях на інших теренах, інфікувались, а згодом з хворобами повертались додому (якраз в ці роки багато записів в метричних книгах зі статусом “отставной солдать” і тд.).

З липня 1848 починаються масові записи смертей від холери. Якщо в інші роки переважно вмирали діти від 1 до 5 років, то у 1848 році від холери помирали люди працездатного віку. Одим із пояснень цього могло бути харчування. Адже дорослі люди пили, як правило, сиру воду, часто просто з річки або із забруднених джерел (основний шлях зараження холерою – через заражену воду). Натомість діти здебільшого пили молоко, бо воно, внаслідок загальних злиднів, було їхньою основною їжею якраз років до 7-10.

В цей час епідемія холери була не лише в Україні, а й по всій Європі.

Метричні дані (народження, одруження, смерть) Гопчиці за 1848 рік

На цій сторінці метричної книги Гопчиці за 1848 рік бачимо рекордно-високу смертність – 159 осіб, результат епідемії холери

У 1862 році був другий пік смертності в селі – 116 осіб в рік, цього разу причиною стала епідемія віспи.

Старожилами в Гопчиці на той час були люди, які помирали у віці 85 років.

Дякуємо генеалогу Сергію Фазульянову за надані копії документів!

Над дослідженням працювали: Олександр Саліженко і Оксана Ставнійчук