Віднайдено найстарішу письмову згадку про Гопчицю — це судовий декрет Люблинського коронного трибуналу за 1602 рік у справі поміж київським біскупом (єпископом) Кшиштофом Казімірським де Біберштейном із його капітулою (колегія духовенства вищого рангу) та князем і брацлавським воєводою Янушем Корибутовичем Збаразьким щодо захоплення надроських дібр/маєтків.

На жаль, з масиву документів суду 1591-1624 років зберігся лише невеликий, але дуже важливий шматок зі згадкою про Гопчицю.

“Липень 1602 р.

Реґеста увільнюючого декрету Люблинського коронного трибуналу (суду) у справі поміж київським біскупом (єпископом) отцем Кшиштофом Казимірським де Біберштейном із його капітулою (колегія духовенства вищого рангу) та князем Янушем Корибутовичем Збаразьким щодо захоплення надроських дібр/маєтків перших.

Декрет (у справі) пом(іж) поз(ивачами) київ(ським) біск(упом) о. Кшиштофом Казимірським де Біберштейном та капітулом його, та відп(овідачем) ке. Янушем Корибутовичем Збаразьким стосовно захоплення поз(ивачевих) дібр по р. Росі, що належать київ(ському) біск(купові), а с(аме) Копшевої, Гопчиці, Количівець, Давидовець, Гульківської Руди, Ориховотиці та Медвежої, плюс Лоївська та Ондроникова та приналежних до них селищ Личини, Воняча, Черемошне та Волошилова, лісів Коптеїва, Іванківської, Гадинки, Словськова, Ловейка, Тарнополенки, Андренихова, Кромикова, Цибулева, Княжа, а також встановлення там м. Погребища та близько 30-ти новофундованих відп(овідачем) сіл: Янчина, Васильківець, Педосівець, Вощівки, Волошкинових Лісків, Черемошне, Белевки, Івонича, Юрківця, Черешинки, Станилівки, Димитрівки, Семенівця, Стецківки, Германови, Кленівця, Ц/Чибулева, Гадинки, Війлівця (Війтівця?), Бистринь (!), Ясентець, Недвідки, Ляхова Ропирандова, Сахнівець, Підгородя, увільнюючий відп(овідаючу) сторону з причини незадовільно вручених позовів”.

Документ перекладено дослідником Романом Захарченком для Музею історії села Гопчиця на замовлення об’єднання ReLoad, яке займається відновленням та розвитком села.

Довідково:

Кшиштоф Казімірський — польський шляхтич, римо-католицький релігійний та суспільно-політичний діяч Речі Посполитої, київський римсько-католицький єпископ (1599-1618 рр.).

Януш Збаразький — руський князь, військовий діяч та урядник Речі Посполитої. Староста кременецький (1574—1608), пінський (1581—1590), воєвода брацлавський (1576—1608).