Вікна краєзнавчого музею Гопчиці прикрасили фотографіями – портретами односельчан початку ХХ століття.
“Раніше ці два вікна були закриті з середини фанерою внутрішньої експозиції, тому з’явилась ідея використати площу ззовні вікна. Для цього обрали два яскравих фото початку ХХ століття з нашими односельчанами – родиною і організаторами споживчого кооперативного товариства”, – розповідає директор Гопчицького краєзнавчого музею Михайло Петренко.
На одному з фото організатори Гопчицького споживчого кооперативного товариства (1920-ті роки). Стоять зліва направо: Прилуцький Микола Олександрович (бухгалтер ССТ), Максименко Семен Олександрович (секретар сільської ради, закатований нацистами в роки Другої світової), Токовий Демедь Семенович. Сидять зліва направо: Токовий Трохим Семенович, Шевченко Охрем Семенович (голова ССТ, репресований радянською владою).
На іншому фото жінки і двчата з однієї родини – сидить праворуч Носик Поля (в білій хустці), сидить по-центру Носик Настя, стоять ззаду – ліворуч Носик Гелена і Тодоска.
Більше старих фотографій Гопчиці дивіться тут
“Ми надихнулися столичним проектом “Зазираючи у вікна“ на Ярославовому Валу, де покинуту будівлю із забитими вікнами прикрасили 14 дореволюційними світлинами. Це дуже атмосферно і вражаюче, коли ти розглядаєш старі фото не в старих альбомах, а у великому форматі на старій будівлі на вулиці. В теперішній час важливо не лише пам’ятати своє минуле, але й експонувати його в сучасному форматі. Таким чином ми плануємо збільшити інтерес мешканців села і туристів до експозиції – перетворивши саму вулицю на виставковий простір”, – зазначає засновник об’єднання #ReLoad Олександр Саліженко.
Реалізувати проект вдалось завдяки ініціативі #ReLoad без використання бюджетних коштів.
