Знову нашу Гопчицю огортає глибокий смуток та біль втрати. Знову свій кривавий слід залишає війна на тілі нашої Батьківщини, нашої землі, нашої громади.
У понеділок, 13 листопада, громада Гопчиці провела в останню земну путь воїна-односельчанина, старшого солдата, водія 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону 118-окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ Максима Гацанюка.
Громада Гопчиці, мешканці навколишніх сіл та міста Погребище, керівництво громади, духовенство, небайдужі громадяни, які зупинялись на автомобілях, приклонивши коліно, квітами, з прапорами України провели до батьківського дому в Гопчиці тіло воїна-героя ГАЦАНЮКА Максима Володимировича, який помер 8 листопада 2023 року в селі Соколівка Запорізької області після поранення, отриманого внаслідок виконання бойових завдань.
Максим Гацанюк народився 14 листопада 1984 року, закінчив Гопчицьку загальноосвітню школу. У 2001 році Максим відслужив строкову військову службу у автороті Національної гвардії України. Після служби працював будівельником. У 2006 році одружився, мав трьох неповнолітніх дітей — сина та двох доньок. Під час повномасштабного вторгнення входив до столичної тероборони, а в червні 2022 року був мобілізований на військову службу Подільським РТЦК у місті Києві.
Максим Гацанюк брав участь у захисті Бахмуту Донецької області, а також контрнаступі на Запоріжжі, зокрема звільненні селища П’ятихатки та Роботине.
“Сьогодні ми прощаємось з батьком, чоловіком, сином та другом. Прощаємось з Героєм України, який пішов боронити Батьківщину з перших днів повномасштабного вторгнення. Ці важкі миті вкотре нагадують нам про те, що війна не десь там… Вона весь час тут, поряд з нами.
Війна забирає найкращих, які мали жити та виховувати дітей, бути активними громадянами, вчити любити Батьківщину.Наш обов’язок берегти та шанувати пам’ять про тих, хто бореться з ворогом за нашу свободу і мирне життя. Ми маємо щодня дбати про наших воїнів, невпинно допомагати Збройним силам України, які наближають омріяну перемогу. Донатами, продуктами, теплим одягом, окопними свічками, закупівлею дронів, тепловізорів та інших засобів захисту. Як ми це вже робили. В жодному разі ми не можемо зупинятись, маємо лише нарощувати допомогу. Бо імперська Московія не відступає і далі жене свої окупаційні війська.
Сьогодні ми схиляємо голови перед нашими захисниками-односельчанами: Костиком Сергієм, Тищуком Олегом, Кардашовим Євгеном та Гацанюком Максимом. Світла та вічна пам’ять нашим героям! Усім, хто загинув зі зброєю в руках, боронивши нашу Україну від російського окупанта.
Сто років тому імперська гідра Росії знищила наших борців за свободу, пропагандою перетворила героїв на бандитів та окупувала на десятиліття вільну Україну. Але ворогу не вдалось зламати дух України до свободи. І цього їм вже ніколи такого зробити!”, – сказав у прощальному слові староста Гопчиці Роман Прилуцький.
Фото: Валерій Старинчук, Відділ організаційної та інформаційної роботи Погребищенської міськради
