Черговий рік поспіль ми кажемо «Ніколи знову» у час повномасштабної війни Росії проти України. Ми вшановуємо полеглих односельчан в роки Другої світової війни, а в цей час наші воїни б’ють ворога та звільняють рідну землю від московитських окупантів.

В понеділок, 8 травня, в День пам’яті та примирення в Гопчиці вшанували односельчан, які загинули на фронтах Другої світової війни, а також цивільних заручників, яких нацисти стратили в листопаді 1943 року.

Старостат Гопчиці спільно з директором, учителями та учнями-старшокласниками Гопчицького ліцею, а також директором Музею історії села Гопчиця та директором Будинку культури відвідали і поклали квіти до меморіальних місць.

Директор Музею історії Гопчиці Михайло Петренко розповів сторшокласникам про обставини розстрілу нацистськими окупантами цивільних жителів Гопчиці в листопаді 1943 року у відповідь на невдалу спробу радянських партизан захопити радіостанцію в селі. Більш детально про це читайте у нашому спецматеріалі “Пам’яті 20. Історія одного розстрілу”.

“Сьогодні ми вшановує пам’ять про жертви Другої світової війни. В цей день ми вкотре відчуваємо, як війна змінює життя людей, спричиняючи біль та страждання, але вже не від німецького нацизму, а від московитського рашизму. Але наші предки вистояли та перемогли нацистську навалу тоді, а наше покоління остаточно переможе російську орду зараз”, — наголосив Михайло Петренко.

Кожну гопчицьку родину торкнулось горе Другої світової війни. За неповними даними від її початку в Гопчиці було мобілізовано понад 600 жителів, 213 з них загинули на фронтах Другої світової. Їхні імена викарбовано на стелі поряд з пам’ятником у центрі села.