Наразі в Гопчиці мало хто знає, що в нашому селі майже два десятиліття жив і навчався відомий єврейський письменник-публіцист і філософ Ушер Ісаєвич Гінцберг (Агад Га-ам).
У 1868 році батьки Ушера – Ісая Гінцберг і Голда Зозовська – переїхали в Гопчицький маєток, який вони орендували у графа Pжевуського.
Ісая Гінцберг походив з відомого єврейського роду з Погребищ, а Голда Зозовська – зі Сквири. Родина прожила в Гопчиці 18 років, у 1886 році вони вимушені були переїхати до Одеси внаслідок царського указу, що забороняв євреям орендувати землю.

Дерев’яна синагога в Погребищах у вигляді стародавніх хором. Малюнок Наполеона Орди 1872 року
У 1889 році було опубліковано першу статтю Ушера під ім’ям Агад Га-ам (івр. אַחַד הָעָם, букв. “один з народу”, який став його постійним псевдонімом).
Публікуємо спогади сестри Агад Га-ама доктора Естер Гінцберг-Шимкіної про дитячі роки в селі Гопчиця.
Передмова
При читанні і перечитування спогадів (“Піркей зіхронот”) мого брата, Агад Га-ама (Ушера Ісаєвича Гінцберга) – спогадів про його життя, молодість і навіть дитинство, про наших батьків, про українське село (Гопчиця, – ред.), де пройшло 18 років його життя і де я, між іншим, народилася, оживає в моїй душі і в моїй пам’яті ціла низка спогадів, як особистих, так і тих, про які мені в останній рік свого життя (в 1899 році) розповідав наш покійний батько. І я думаю, що, можливо, буде цікаво поповнити спогади брата про нашу сім’ю, про життя в селі.
Зізнаюся, що ця думка у мене давно зріла; і не тільки думка, але вже в 1899 році в Одесі я почала записувати спогади з життя нашої родини. У свій час я говорила про це братові, Агад Га-аму, і він зацікавився фактом, що у мене є бажання писати, і зауважив, що потрібно буде йому показати написане. Але та межа невіри в свої сили, про яку брат неодноразово згадує про себе (“Спогади”, стор. 90), очевидно, існувала не тільки у нього, а й у деяких інших членів нашої сім’ї – в тому числі, і у мене. І, крім того, почуття неймовірного захоплення перед талантом брата і його особистістю було настільки велике в нашій родині, що мені здавалося неможливим показати йому ті незначні рядки, що я тоді написала. Але з тих пір, як я вперше почала записувати дещо з життя нашої родини, пройшло дуже багато часу – років, не більше і не менше, як 36. І з усієї нашої родини залишилося в живих лише чотири людини – я – молодша сестра Агад Га-ама – і його троє дітей – дві дочки і син. До того ж, тільки двоє з нас – я і його старша дочка Лея-Двойра (пізніше пані Певзнер, дружина Самуїла Певзнера, який створив єврейський ішув в місті Хайфа, в Ерец Ісраель, і, зокрема, Гадад А-Кармель і Мерказ Мізрахі) – народилися і жили деякий час в цьому селі, і з нас двох я, як старша, могла зберегти деякі спогади про це життя.
І ось, коли я сама теж вже на схилі років, мені хочеться додати до вже існуючого дещо про наших батьків і про життя в цьому селі, де брат провів 18 років свого життя – від 12-річного віку до 30 років (1868-1886), і про яке з такою нелюбов’ю (і небезпідставно зі своєї точки зору) писав він в своїх “Спогадах” (стор. 93).
Глава 1
Село Гопчиця і панський будинок
Це було дивовижне село в Україні, в Малоросії, в Київській губернії, неподалік від повітового міста Бердичева і маленького єврейського містечка Погребище, де стара синагога була побудована на кістках жертв Хмельницького погрому в давні часи. Найближчою залізничною станцією було місто Козятин, куди їздили з села на конях близько 7-8 годин. Це невелике село, з назвою Гопчиця, потопало в зелені, гаях і лісах. Величезні листяні, місцями непрохідні ліси, де, наскільки я пам’ятаю, водилася всяка дичина і дикі звірі на зразок вовків. Ці ліси межували також з болотами, вкритими велетенськими білими ромашками. Пам’ятаю, що нас, дітей, завжди лякали, коли ми хотіли зірвати ці надзвичайно гарні квіти, тим, що можна погрузнути назавжди в тих місцях, де вони ростуть. Мабуть, ці болота були також джерелом малярійних захворювань, про які тоді в тих віддалених від культурних центрів місцях і гадки не мали.
Тепер будучи лікарем і багато займаючись вивченням цієї хвороби тут, в Палестині, я, згадуючи останній рік життя нашого батька і симптоми його хвороби, яка забрала його в 63 роки в могилу, припускаю, що це була хронічна малярія, якою він, ймовірно, страждав час від часу все своє життя. Пам’ятаю також густий черешневий гай на березі великої повноводної річки, яка розділяла все село і ділила його на дві частини, з’єднані між собою великим мостом. З однієї сторони мосту, більш високої, височів двір, а саме великий одноповерховий поміщицький будинок, що складався з 15 величезних кімнат з чотирма великими терасами з колонами, і флігелем – невеликого особняка на 4-5 кімнат.
Як тепер пам’ятаю ці два будинки. Великий одноповерховий будинок був дуже старою спорудою і говорили, що він стоїть уже сто років. Коли з воріт парку, що його оточував, під’їжджали до нього довгою алеєю, яка була обсаджена з двох боків високими деревами, – екіпаж зупинявся біля ганку. Це була велика крита тераса, яку підтримували колони, що вела в передню: теж велику кімнату з колонами. З цієї передньої двері праворуч вели в кімнати наших батьків (кабінет батька, спальню, величезну їдальню, дитячу, ще більшу передню, що виходила на подвір’я), – двері ліворуч відкривалися в дуже великий зал, що межував з кімнатою нашої старшої сестри Ханни, і до квартири брата – Агад Га-ама. Стіни цієї великої, світлої зали з паркетними полицями були обклеєні білими з золотом шпалерами, а меблі, що прикрашали цю кімнату, були куплені у графів Ржевуських. В кімнаті були величезні дзеркала, багато столів, крісел, диванів, золочених столиків у французькому стилі Людовіка XIV, і в нашому будинку було відомо, зі слів графів Ржевуських, що ці дзеркала відбивали колись погляд знаменитого російського поета Пушкіна, який сидів у цих кріслах, коли, бувало, приїжджав провідувати їх батьків.
Квартира брата, що межувала з цією залою, складалася з 3 великих світлих кімнат – вітальні, спальні і кабінета брата з великою терасою в сад. Стіни цього кабінета були заставлені високими шафами, переповненими книгами, які брат постійно вивчав і, ймовірно, обдумував прочитане, адже і тоді він часто вставав з-за столу і довго ходив кімнатою туди й назад, – звичка, яка залишилася у нього на все життя. У цю ж кімнату, пам’ятаю, приходили до нього іноді ввечері його двоє товаришів, молоді службовці нашого батька, про яких він згадує у своїх “Спогадах” (стор. 55) – Лейзер Золоціцький і Мойсей Фрідман, і тоді вони довго про щось сперечались і допізна сиділи за книгами.
Друга будівля, так званий флігель – невеличкий особняк, що складався з 4-5 кімнат, очевидно, вже пізніше прибудований, був відділений від головної будівлі алеєю метрів у 20, обсадженою з двох боків високими деревами. І служив, головним чином, місцем для гостей, які приїздили часто до наших батьків. На першому плані були хасиди з Сейдегори, одним з видних членів яких був і наш батько. Але часто також бували гості зовсім іншого характеру. Не кажучи вже про всіляких урядових чиновників, приїжджав часом наш сусід по маєтку, граф Ігнатьєв, міністр Олександра III, “поговорити з одним із найрозумніших євреїв”, яким він вважав нашого батька. Найчастіше він був у супроводі своєї родини, серед якої я особливо запам’ятала його красивих дочок-амазонок (вони завжди приїжджали верхи). Вже згодом батько розповідав, що під час бесіди з ним граф Ігнатьєв, якого справедливо, ймовірно, звинувачували в організації погромів при Олександрі III, виправдовував себе і звалював всю провину на дружину Олександра III, царицю Марію Федорівну.
Пам’ятаю також, коли іноді новий власник нашого села – російський полковник, який замінив колишніх поміщиків, графів Ржевуських – приїжджав зі своєю сім’єю влітку провести місяць-другий в своєму маєтку, який орендував наш батько, вони також жили в цьому особняку. При цьому згадуються мені два епізоди.
Один з них наступний: нашого батька іноді полковник запрошував на обід до себе, і тоді туди носили з нашого будинку весь посуд і страви, приготовані в нашій же кухні кошерним чином, що анітрохи не бентежило і не ображало наших сусідів-християн.
Інший епізод стосується вже прямо мене. У полковника був син, на декілька років старший за мене. Звали його Сєва. Розмовляти з ним я не могла, адже у нас в будинку не вимовлялося жодне слово російською (на “гоіш”), моєю материнською мовою був єврейський жаргон (ідиш). Але бігати разом по саду ми все ж могли, що було для мене великою розвагою, адже зазвичай ми, діти – я і моя ровесниця кузина – Малка, вже з 5-річного віку повинні були сидіти за книгою “Алеф-Бет” – з ранку до вечора і під керівництвом вчителя займатися наукою. І ось в один прекрасний день до моєї матері прийшла ціла делегація “матерів” з сільських єврейських жителів з проханням припинити скандальне явище – мою біганину по саду з “шейгецем” (християнським хлопчиком), якому було років сім.
Обидві будівлі були оточені величезним парком, що складався зі столітніх дерев різної породи, розділених алеями. Було також дуже багато квітів в ньому – головним чином, уздовж вікон будинків. Троянди, тюльпани, чудові, величезні айстри всіх відтінків – їх чомусь називали “жоржини”, цілі галявини, вкриті великими білими конваліями і багато кущів бузку, білого, фіолетового та червоного. І коли влітку, вечорами, солов’ї забиралися в ці пахучі кущі і, невидимі, оголошували сад своїми трелями, це було дійсно незабутнє враження на все життя.
Біля цього парку був окремий, оточений з усіх боків високою кам’яною огорожею, величезний фруктовий сад (напевно, не менше 150-200 дунамів землі (1 дунам = 1000 м²) зі всілякими сортами різноманітних фруктів і ягід – яблунь, груш, вишень, черешень, великих слив – білих і темно-фіолетових, зеленого аґрусу, червоної малини, суниці і великих грон смородини, ніби налитих яскравою червоною кров’ю. Навесні під час цвітіння цих дерев, коли вони всі були покриті, наче снігом, білими пахучими квітами, а також пізніше влітку, коли ці квіти змінювались найбільшими плодами різноманітних відтінків і форм, вигляд цього парку видавався нам, дітям, справжнім райським садом – ган едем – і відчуття насолоди від прогулянок зі старшими – ніколи не пам’ятаю тоді брата між ними – цими добре розчищеними алеями дерев, які здавалися нам тоді живими істотами, до цих пір ще не стерлося з моєї пам’яті після стількох десятків прожитих років.
Неподалік від нашого будинку по той бік воріт головного в’їзду в наш сад у напрямку до села – розташовувались господарські прибудови. Пам’ятаю величезні комори, набиті зверху до низу пшеницею і житом, пам’ятаю великі гаражі, де стояли наші карети, сані та породисті коні, що призначалися нам для прогулянок в ліси і для поїздок в Козятин і в Погребище. Ще далі, по іншу сторону мосту, розташовувались заводи – пивоварний, горілчаний і спиртовий, сараї для робочих коней, биків і корів, які щороку наш батько відправляв у Ієрмолинець на ярмарок для продажу.
Велика широка проїжджа вулиця відділяла наше житло від цієї частини села, і уздовж цієї вулиці я пам’ятаю великий будинок, де жив керуючий маєтком, молодший брат нашого батька Лейб. Він був високий і худий, зі своєю численною родиною, з якої я відзначу одну з дочок – Малку, мою однолітку і подругу моїх перших дитячих років. Між іншим, всі діти цього брата зараз знаходяться в Росії. Одна дочка – лікар, приват-доцент при Московському університеті, а один із синів, наскільки я чула, займає дуже відповідальну посаду у радянському уряді.
В цьому ж будинку, де жив дядько, розташовувалась синагога, де євреї, які жили в селі, а також наша сім’я молилися щосуботи і святкових днях і де в будні сиділи “ієшуботники”, тобто молоді люди без засобів до життя, які вивчали священні книги дні і ночі і харчувалися по черзі у когось з єврейських видних людей і, звичайно, найчастіше у нас. Коли я вперше побачила на сцені “Дібук” Анського у виконанні театру “Габіма”, я чітко впізнала і цю нашу стару синагогу в селі, її відвідувачів і взагалі все те зникле єврейське життя нашого голуса в Росії.
Ще трохи далі були будинки для різних численних працівників маєтку і серед них я особливо запам’ятала Мойсея Фрідмана з його дітьми, моїми однолітками і товаришами, і Лейзера Золозіцького, про яких, як я вже зазначила раніше, брат дуже добре згадує в своїх спогадах як про своїх приятелів молодості. Ще далі – широка дорога, яка вела в ліс з одного боку, і між лісів до Сквири, рідного міста нашої матері, де народився брат Агад Га-ам. А з іншого боку дорога вела в поля і між полів прямо в Козятин, на залізничну станцію, звідки наша сім’я часто їздила поїздом до Києва і до Бердичева. Ці поля – я добре пам’ятаю – неосяжні як море поля, суцільно вкриті золотистим високим хвилястим колоссям пшениці, жита і всяких інших посівів, в яких ми, діти, тонули, адже все це колосся було вище від нас. Пригадується мені також, що там стояла велика машина, куди мужики – хлопці і дівчата, а також кілька єврейських молодих людей – кидали вилами копиці збіжжя на верх машини, а внизу з неї висипалося велике зерно. Пам’ятаю також, як увечері після роботи вся ця строката молодь у своєму живописному українському вбранні з вилами і косами на плечах, а дівчата у вінках з синіх волошок у волоссі, спускалися з піснями повз наш парк з пагорба вниз через пост з тієї сторони річки до себе додому. І дійсно, там цілою вервечкою тяглися ряди їхніх білих хат, оточених садками та городами з овочами і повз ці хати, пам’ятаю, йшла також широка і довга дорога, яка вела в Погребище, рідне місто нашого батька. Там же, в цій частині села – жили кілька єврейських родин – крамарі, “кричмар” в своїй корчмі – щось на зразок корчми і заїжджого двору. Коли наш батько оселився в цьому селі, він намагався привернути до хліборобської праці хоча б молоду частину єврейського населення. Не завжди йому це вдавалося, але все ж деяких успіхів він досяг у цьому. Я маю тут сказати, до якого терміну життя брата відносяться мої спогади про нашу сім’ю, про наше село і в нього самого.
Зі спогадів Агад Га-ама видно, що коли батьки наші переїхали в 1869 році з рідного містечка Сквира, де в 1856 році народився Агад Га-ам і пізніше років на 5 – наша старша сестра Ханна, брату було 12 років. Я ж народилася в селі Гопчиця багато років згодом, починаю себе пам’ятати дуже рано, з 3-4-річного віку, і мої спогади про село мають сягати того часу, коли брату було 25-30 років, незадовго до нашого переїзду в Одесу (в 1886 році). Цікаво, як наш батько потрапив в це село. Але перш за все я повинна розповісти про наших батьків (все, що внесено в Главу 2, записано мною в 1899 році в Одесі зі слів нашого покійного батька).
Далі буде…
Why is it I always really feel like you do?
Right on my man!
Right on my man!
If you desire to improve your know-how just keep visiting this
web site and be updated with the latest news update posted here.
I’m now not certain where you’re getting your info, but great topic.
I must spend a while finding out more or working out more.
Thanks for wonderful info I used to be on the lookout for this information for my
mission.
Just wish to say your article is as amazing. The clearness in your post
is just spectacular and i can assume you are an expert on this subject.
Fine with your permission let me to grab your RSS
feed to keep up to date with forthcoming post. Thanks a million and please continue the
gratifying work.
I every time emailed this blog post page to all my contacts, for the
reason that if like to read it afterward my links will too.
http://imrdsoacha.gov.co/silvitra-120mg-qrms
I have to thank you for the efforts you have put in writing this website.
I really hope to see the same high-grade content
by you in the future as well. In truth, your creative writing abilities has inspired me
to get my own, personal blog now 😉
whoah this blog is wonderful i love studying your posts.
Stay up the great work! You understand, many people are hunting round for this info, you can help them greatly.
I used to be able to find good information from your content.
I have been browsing online more than three hours today,
yet I never found any interesting article like yours.
It’s pretty worth enough for me. In my view, if all website owners and
bloggers made good content as you did, the net will be much more useful than ever before.
Thanks for finally writing about > Агад Га-ам в
селі Гопчиця. Село Гопчиця і панський будинок (Глава 1) – Гопчиця < Loved it!
constantly i used to read smaller content which also clear their motive, and that is also happening with this post which
I am reading now.
Genuinely no matter if someone doesn’t understand after that its up to other viewers that they will help, so
here it happens.
naturally like your web-site however you need to take a look at the spelling on quite a few of your posts.
Many of them are rife with spelling problems and I find it very bothersome
to tell the truth nevertheless I will certainly
come back again.
Hello it’s me, I am also visiting this site regularly, this web site is actually good
and the viewers are truly sharing pleasant thoughts.
These are actually enormous ideas in regarding blogging.
You have touched some good points here. Any
way keep up wrinting.
Great web site you have here.. It’s hard to find quality
writing like yours nowadays. I seriously appreciate individuals like you!
Take care!!
Everyone loves it whenever people get together and share views.
Great website, keep it up!
Quality posts is the main to attract the visitors to visit the web page, that’s what this
web page is providing.
Wonderful views on that!
Sweet blog! I found it while surfing around on Yahoo News. Do you have any tips on how to get listed in Yahoo News? I’ve been trying for a while but I never seem to get there! Cheers|
Nice. That is literally what I have been searching for!
pussy slots teen https://slotmachinegameinfo.com/
gold fish casino slots https://www-slotmachines.com/
pop slots https://411slotmachine.com/
free casino slots online https://download-slot-machines.com/
interactive slots https://beat-slot-machines.com/
simslots free slots https://slot-machine-sale.com/
igt slots online for free https://slotmachinesforum.net/
heart of vegas free slots https://slotmachinesworld.com/
gw2 jewry slots https://pennyslotmachines.org/
add slots game girls https://candylandslotmachine.com/
slots free single https://freeonlneslotmachine.com/
free slots video poker https://2-free-slots.com/
gay dating discord https://speedgaydate.com/
gay advise chat https://gay-buddies.com/
gay chat toms river nj https://gaytgpost.com/
dating gay costa rican men https://gaypridee.com/
utah gay bi chat https://bjsgaychatroom.info/
2limousine
Hi there, I enjoy reading through your article post.
I wanted to write a little comment to support you.
click here 토토사이트
Hi there, just became aware of your blog through Google, and found that it’s truly informative.
I am gonna watch out for brussels. I’ll appreciate if you continue this in future.
Lots of people will be benefited from your writing.
Cheers!
I pay a quick visit each day a few sites and blogs
to read articles, however this web site gives quality based
writing.
Hello there! This blog post couldn’t be written much better!
Looking at this post reminds me of my previous roommate! He constantly kept preaching about this.
I will send this information to him. Pretty sure he’s
going to have a very good read. Thanks for sharing!
Here is my blog :: healthy meal plans
Great ? I should definitely pronounce, impressed with your site.
I had no trouble navigating through all the tabs and related info ended up being truly simple to
do to access. I recently found what I hoped for before you know it
in the least. Quite unusual. Is likely to appreciate it for those who add forums or something, web site theme .
a tones way for your customer to communicate. Nice task.
Look into my website; http://K.ob.ejam.Esa.le.ngjianf.Ei2013@lulle.sakura.ne.jp/cgi-bin/kemobook/g_book.cgi/a%C3%BFveronica%C3%BFexternal%20nofollow/summary/g_book.cgi
I would like to thank you for the efforts you’ve put in penning this site.
I am hoping to view the same high-grade blog posts by you later on as well.
In truth, your creative writing abilities has inspired me
to get my very own site now 😉 quest bars https://www.iherb.com/search?kw=quest%20bars quest
bars
It’s in fact very complicated in this full of activity
life to listen news on Television, so I only use world wide web for that
purpose, and take the most up-to-date news. ps4 https://j.mp/3nkdKIi ps4 games
Hi there, i read your blog from time to time and i own a similar one
and i was just wondering if you get a lot of
spam comments? If so how do you stop it, any plugin or anything you can suggest?
I get so much lately it’s driving me insane so any assistance is very much appreciated.
cheap flights http://1704milesapart.tumblr.com/ cheap
flights
I like the valuable info you provide in your articles.
I will bookmark your weblog and check again here regularly.
I am quite sure I will learn plenty of new stuff right here!
Good luck for the next! scoliosis surgery https://0401mm.tumblr.com/ scoliosis
surgery
Its such as you read my mind! You seem to understand a lot approximately this, like you wrote the guide in it
or something. I think that you just can do with some percent to power the
message house a bit, but other than that, that is wonderful blog.
A fantastic read. I’ll definitely be back. scoliosis surgery https://coub.com/stories/962966-scoliosis-surgery scoliosis surgery
Right here is the right website for anybody who hopes
to find out about this topic. You know so much its almost tough to argue with you
(not that I really will need to…HaHa). You
definitely put a fresh spin on a subject that has been discussed for years.
Excellent stuff, just great! quest bars http://j.mp/3C2tkMR quest
bars
Hey there! Would you mind if I share your blog with my myspace group?
There’s a lot of folks that I think would really enjoy your content.
Please let me know. Many thanks asmr https://app.gumroad.com/asmr2021/p/best-asmr-online asmr
Yes! Finally someone writes about a.
Hey! I know this is kind of off topic but I was wondering which
blog platform are you using for this website? I’m getting tired of WordPress because I’ve had issues with hackers and I’m looking at options
for another platform. I would be fantastic if you could point me in the direction of a good platform.
my web blog Keto Secret Pills
Everyone loves it when individuals come together and share views.
Great site, continue the good work!
My developer is trying to persuade me to move to .net from PHP.
I have always disliked the idea because of the expenses.
But he’s tryiong none the less. I’ve been using Movable-type on a variety of
websites for about a year and am concerned about switching to another platform.
I have heard fantastic things about blogengine.net. Is there a way I can import
all my wordpress posts into it? Any help would be greatly appreciated!
Hello there! Quick question that’s completely off topic.
Do you know how to make your site mobile friendly? My website looks
weird when viewing from my iphone 4. I’m trying
to find a template or plugin that might be able to correct this issue.
If you have any recommendations, please share. Many
thanks!
Feel free to visit my page; Toxy Burn
I love reading an article that can make people think. Also, many thanks for permitting me to
comment!
Hey There. I discovered your blog using msn. That is a very neatly written article.
I will be sure to bookmark it and come back to read more
of your helpful info. Thanks for the post. I’ll definitely return.
May I simply say what a comfort to discover an individual who really knows what they’re
talking about on the net. You actually know how to bring a problem to light and make it important.
More people must read this and understand this
side of the story. I was surprised that you’re not more popular because you surely possess the gift.
Great website you have here but I was wanting to know if
you knew of any forums that cover the same topics discussed here?
I’d really like to be a part of group where I can get opinions from other knowledgeable people that share the same interest.
If you have any suggestions, please let me know. Appreciate it!
I think this is one of the most important info for me.
And i’m glad reading your article. But want to remark on some general things, The web site style is great, the articles is
really excellent : D. Good job, cheers
I am sure this paragraph has touched all the internet visitors, its really really pleasant paragraph on building up new weblog.
Hello there! This article couldn?t be written any better!
Looking at this post reminds me of my previous roommate! He always
kept preaching about this. I will forward this information to
him. Fairly certain he’s going to have a good read. Thank you for sharing!
Look into my website Keto Incinerate Reviews
all the time i used to read smaller articles or reviews that as
well clear their motive, and that is also happening with this paragraph which I am reading now.
my blog :: Compoise CBD Review
Excellent read, I just passed this onto a colleague who was doing some research on that.
And he actually bought me lunch since I found it for him smile Therefore let me rephrase that: Thanks for lunch!
my blog: http://www.comptine.biz
I loved as much as you’ll receive carried out right here.
The sketch is attractive, your authored material stylish. nonetheless, you command get bought an shakiness over
that you wish be delivering the following. unwell unquestionably come further formerly again as exactly
the same nearly very often inside case you shield this
increase.
I like this site because so much useful material on here :
D.
Feel free to visit my site: Fast Action Keto Pills
I every time used to study paragraph in news papers but now as
I am a user of internet so from now I am using net for articles
or reviews, thanks to web.
Here is my webpage :: Fast Action Keto Review [prettyspa1.com]
Thanks for finally writing about > Агад Га-ам в селі Гопчиця.
Село Гопчиця і панський будинок
(Глава 1) – Гопчиця < Liked it!
Here is my blog post … agen wm casino
Hello! This is my first comment here so I just wanted to give
a quick shout out and say I truly enjoy reading your blog posts.
Can you suggest any other blogs/websites/forums that go over
the same subjects? Thanks!
I like the helpful info you provide for your articles. I will bookmark your blog and check again right here regularly.
I am somewhat certain I will be told plenty of new stuff right right here!
Best of luck for the following!
Exceptional post but I was wondering if you could write a litte more on this topic?
I’d be very grateful if you could elaborate
a little bit more. Many thanks!
Thanks for the marvelous posting! I definitely enjoyed reading it, you could
be a great author.I will ensure that I bookmark your blog and may
come back someday. I want to encourage that you continue your great job,
have a nice morning!
WOW just what I was searching for. Came
here by searching for website
You made some good points there. I did a search on the issue and
found most individuals will go along with with your site.
Here is my web page … Bodycor Keto Reviews (dysonvacuumdc24.com)
Aw, this was an incredibly nice post. Taking the time and actual effort to create a great article… but what can I say… I hesitate a lot
and don’t seem to get anything done.
This paragraph will help the internet visitors for building up new
web site or even a weblog from start to end.
Keep on working, great job!
I feel this is one of the such a lot important info for
me. And i am happy studying your article. However want to commentary on few common issues, The web site taste is perfect, the articles is truly excellent :
D. Just right activity, cheers