В п’ятницю, 22 червня, завершився художній пленер, який тиждень тривав в Гопчиці. Художники представили жителям Гопчиці понад три десятки робіт, які вони виконали під час перебування в селі.

Художній пленер вже вдруге проходить в Гопчиці, на базі гопчицького краєзнавчого музею. В минулому році семеро художників також тиждень працювали в Гопчиці.

На честь закінчення пленеру в Будинку культури провели виставку робіт художників,  свої роботи ткаож представили діти, які в рамках пленеру брали участь в майстер-класі від професіоналів. Від обласного Центру народної творчості дітям, які брали участь в майстер-класі і принесли свої роботи на виставку, подарували “набір молодого художника”.

Крім того, відбувся святковий концерт, на якому виступили гурти самодіяльності з Гопчиці та гості – колектив “Розмарин” з села Дзюньків.

“Художні пленери такого рівня – це неймовірна нагода показати різноманіття Гопчиці – її красу, індивудіальність і самобутність. Сподіваюсь, цей чудовий захід ми зробимо традиційним для Гопчиці і щороку будемо радо вітати художників у нас”, – каже сільський голова Гопчиці Роман Прилуцький.

Жанна Дмитренко з Центру народної творчості присвятила художньому пленеру в Гопчиці вірш:

Пленер у Гопчиці

Історія ходила не по сходинках
Ішла крізь терни й бурі світові,
Жило колись село, що звалось Кодинка,
Про це й забули у часи нові.
Та знищили в тринадцятому столітті
Набіги ненажерної орди…
Було колись село, було на світі,
Тулилося до лісу, до води.
Минули ті пожежі й громовиці
І трошки далі знову розрослось
Оце село мальоване – Гайчиця,
В гайях і зорях, в золоті колось.
Коли повстання піднімав Хмельницький,
За ним і сотня у похід пішла
Із Ходаком, із сотником з Гопчиці,
З далекого подільського села.
Влилося у загони Кривоноса,
За волю українську йшли в бої,
Йшла правда по землі, дарма, що боса,
Добилася тоді і в ці краї.
Руїна. Ненависний Вишнивецький.
Топтали землю коні чужинецькі.
Повстала Коліївщина і знов
Несла доба протесту гнів і кров.
І поміняли навіть назву річки
Оті буремні і гучні сторіччя,
А річка також звалася Гопчиця,
Тепер вона – Білуга чи Самець?
Що бачила вона і що їй сниться,
Які століття ходять на ралець?
Коли у червні літніми ночами
У небі сходить місяць-молодик,
Якими йшла історія стежками
Й вела роки, як гуси, до води.
Все те ж село, але яка різниця
Між тим, що було і що є тепер…
Гостей приймає сонячна Гопчиця
Художники прибули на Пленер.
Я вам вклонюсь, достойні малярове,
За кожен натюрморт і за пейзаж,
І за етюд, як пісня вечорова,
За те, що душу вразило аж-аж.
Я дякую Гопчицьким меценатам,
Авжеж, двом Олексіям Лісовим.
Хай все прибутком вернеться багатим
І урожаєм золотим, новим.
Я дякую директору музею
Й гостинному сільському голові,
Що дорожить селом, людьми, землею
В добу тривожну – ХХІ вік.
Я дякую оцим гопчицьким дітям,
Що тут були з митцями нарівні,
Я зичу їм усіх щедрот на світі
В своїй пісенній рідній стороні.
Над Россю втихомиряться вітрища,
Збереться до нових пісень рідня,
Хай край наш процвітає – Погребище,
Мальоване, оспіване в піснях.
Хай знову йде історія новітня
По цих гопчицьких зелен-споришах,
Натхнення хай приходить в ночі літні,
Щоб радістю наповнилась душа.
Як жаль, що я не вмію малювати,
Мережу, як умію, ці рядки
І про Пленер, що нині наче свято,
Дозвольте вас із святом привітати,
Я зичу вам здоров’я, земляки,
А персонально ще й Кравчук Галині,
Художникам і рідній Україні.
Дай Боже приїздить сюди щорік.
І жити в мирі, в злагоді, в добрі.

Голова села подякував людям за допомогу в організації заходу:

“Від імені обласного Центру народної творчості, від районного управління культури та Гопчицької сільської ради висловлюємо подяку Олексію Лісовому за забезпечення  триразового тижневого харчування художників та надання їм стипендій за творчу роботу. Окремо хочу подякувати Наталії Сурковій, яка вже вдруге надала безкоштовне житло  художникам на час пленеру та деректору нашого краєзнавчого музею Михайлу Петренку.

Учасники художнього пленеру в Гопчиці:

Олександр Свіргун, художник іконописець
Тетяна Філь, художниця, майстриня народного малярства
Олександр Шульгань, майстер народного малярства, різьби по дереву і іконопису
Василь Степанюк, художник
Василь Легкий, майстер викладач літографії Національної Академії образотворчого мистецтва та архітектури
Віктор Крижанівський, майстер народної творчості
Федір Панчук, Заслужений діяч України
Василь Слободянюк, Заслужений майстер народної творчості, член Національної спілки України
Іван Горобчук, Заслужений майстер народної творчості, голова Вінницького осередку національних майстрів народного мистецтва України
Петро Пипа, народний майстер різьби по дереву, художник

Роботи художників: