Вікна краєзнавчого музею Гопчиці прикрасили фотографіями – портретами односельчан початку ХХ століття.

“Раніше ці два вікна були закриті з середини фанерою внутрішньої експозиції, тому з’явилась ідея використати площу ззовні вікна. Для цього обрали два яскравих фото початку ХХ століття з нашими односельчанами – родиною і організаторами споживчого кооперативного товариства”, – розповідає директор Гопчицького краєзнавчого музею Михайло Петренко.

На одному з фото організатори Гопчицького споживчого кооперативного товариства (1920-ті роки). Стоять зліва направо: Прилуцький Микола Олександрович (бухгалтер ССТ), Максименко Семен Олександрович (секретар сільської ради, закатований нацистами в роки Другої світової), Токовий Демедь Семенович. Сидять зліва направо: Токовий Трохим Семенович, Шевченко Охрем Семенович (голова ССТ, репресований радянською владою).

Організатори Гопчицького споживчого кооперативного товариства, 1920-ті роки Стоять зліва направо: Прилуцький Микола Олександрович (бухгалтер ССТ), Максименко Семен Олександрович (секретар сільської ради, закатований нацистами в роки Другої світової), Токовий Демедь Семенович Сидять зліва направо: Токовий Трохим Семенович, Шевченко Охрем Семенович (голова ССТ, репресований радянською владою)

На іншому фото жінки і двчата з однієї родини – сидить праворуч Носик Поля (в білій хустці), сидить по-центру Носик Настя, стоять ззаду – ліворуч Носик Гелена і Тодоска.

Сидить праворуч Носик Поля (в білій хустці), сидить по-центру Носик Настя, стоять ззаду - ліворуч Носик Гелена і Тодоска

Більше старих фотографій Гопчиці дивіться тут

“Ми надихнулися столичним проектом “Зазираючи у вікна на Ярославовому Валу, де покинуту будівлю із забитими вікнами прикрасили 14 дореволюційними світлинами. Це дуже атмосферно і вражаюче, коли ти розглядаєш старі фото не в старих альбомах, а у великому форматі на старій будівлі на вулиці. В теперішній час важливо не лише пам’ятати своє минуле, але й експонувати його в сучасному форматі. Таким чином ми плануємо збільшити інтерес мешканців села і туристів до експозиції – перетворивши саму вулицю на виставковий простір”, – зазначає засновник об’єднання #ReLoad Олександр Саліженко.

Реалізувати проект вдалось завдяки ініціативі #ReLoad без використання бюджетних коштів.