В 1920-х роках на території Погребищенського району діяв загін повстанців на чолі з отаманом Іваном Трейком, які боролись проти більшовиків та білогвардійців.

Іван Демидович Трейко (псевдо “Дибов”, “Немо”) – військовий діяч, полковник УНР, повстанський отаман, генерал-хорунжий УПА. Іван Трейко – був другим із 9-ти генералів УПА, кому було присвоєно відповідне звання.

Про дитячі, юнацькі та молоді роки майбутнього генерала майже нічого не відо­мо. Вперше згадується у 1919 році, як пар­тизанський ватажок, загін якого успішно діяв проти більшовиків, а згодом і біло­гвардійців на південно-західній Київщині – території Сквирського, Таращанського та Білоцерківського повітів.

Сьогодні важко з певністю сказати про причини, які примусили 19-річну хлопця в грізні роки Української революції особисто взятися за зброю і під­няти своїх земляків-селян на збройну боротьбу. Під сумнів також можна поставити і його військове звання – полковник армії УНР, про що йдеться у деяких спогадах. Проте, одне можна сказати точно: що Іван Демидович був природним лідером, відзначався військовою вдачею, мав непогані організаторські здібності, добре знав з дитинства рідну місцевість, а за свою невловимість користувався неабияким авторитетом серед місцевих селян і, що найголовніше, стояв на твердих самостійницьких позиціях.

Витяги з протоколів допитів свідків у кримінальній справі за 1937 рік на повстанців Івана Трейка. Протокол допиту від 29 серпня 1937 року свідка Москальчука Павла Йосиповича, начальником Погребищенського го Р/О НКВД Легунським, свідок 1897 р.н., житель с. Гопчиця Погребищенського р-ну, українець, селянин-бідняк, хлібороб, член колгоспу ім. Молотова, жонатий, в родині 6 душ.

Мовою оригіналу “Показания свидетеля Москальчука П. И. от 29 августа 1937 г”.

Вопрос:

“Изложите следствию деятельность Сиротян-Петренко С.Т, Дипского А.С., Луценко И.З., Ходака Т.Х., Луценко Я.Ф. и Дипского П.С. как учасников диверсионной банды Трейко?”

Ответ:

“Указанная выше группа являясь активными учасниками банды Трейко в 1921 году принимала участие в вооруженном налете на железно-дорожний мост пос. Босый Брод с целью взрыва такового для задержки продвижения красных эшелонов, в этом налете был убит начальник охраны моста фамилию которого я забыл. В 1922 году Сиротян-Петренко С. Т., Дипский А.С. и Ходак Т. Х убили уполномоченного ГПУ Рунгерта, которого нашли в реке убитым. Это мне известно лично так как я видел как они в пяном виде вечером его били, а после этого скрылись. В 1921 году Луценко Я.Ф., Луценко И.З. и Ходак Иван, который скрывается, в момент разгона обоза с мукой с. Богачевской мельницы для Красной армии убили зав-мельницей, фамилии его я не помню, так как он родом не из Гопчицы. В этот период времени Луценко И.В. служил в милиции…”

Державний архів Вінницької області.-ф. Р-6023, оп.4, спр. 8236, арк. 70-71

Протокол допиту від 30 серпня 1937 року свідка Максименка Семена Олександровича, начальником Погребищенського Р/О НКВД Легунським, свідок 1900 р.н., житель с. Гопчиця Погребищенського р-ну, українець, селянин-середняк, член колгоспу ім. Молотова с. Гопчиця, жонатий, в родині 3 людей.

Покази свідка Максименка С.О.:

Вопрос:

“Скажите свидетель, что вам известно о участии в диверсионной банде Трейко – Сиротяна -Петренко Семена Трифоновича, Дипского Афанасия Семеновича, Луценко Илариона Захарьевича, Луценко Ясона Филиповича, Ходака Трифона Харитоновича и Дипского Платона Семеновича?”

Ответ:

“В период 1920-21 годов существовала на территории Погребищенского и Ружинского районов диверсионная банда под руководством Трейка и Лавренчука, в этой банде активное участие принимали перечисленные выше лица, которые с оружием в руках выступали против советской власти, а именно указанные выше лица в 1921 году совершили налет на железно-дорожний мост на пос. Босый Брод с целью взрыва последнего для срыва продвижения красных войск, но в бою с охраной моста убивши ее командира разбежались так как охраны было свыше 50 человек.

Кроме того, перечисленные выше лица занимались налетами на продкомисаров и сахарные заводы. В окружности для ликвидации этой банды из Киева был прислан работник ГПУ Рунгерт, которого они убили, а труп его найден лишь весною в реке, участие в убийстве принимали Сиротян, Дипский Афанасий и Ходак, это мне известно со слов Ходака Ивана который сейчас скрывается. Отдельные из перечисленных лиц как-то Сиротян-Петренко Семен и Ходак Трифон, Трейко использовались для собирания всевозможных сведений о расположении воинских частей и их численности, что в это время находились в Погребищенском районе. Я лично видел у Ходака его доклад на имя Трейка в котором он описывал расположение 402 полка и его численность, вооружение. В 1922 году осенью в момент амнистии Дипский Афанасий и Луценко Ясон были амнистированы, а остальные остались на нелегальном положении продолжая заниматся налетами и терроризированием населения особенно сельских активистов”.

ДАВО.-ф. Р-6023, оп.4, спр. 8236, арк. 74-75

Із зазначених свідчень ми дізнаємося нові подробиці і особливості бойової діяльності загону Івана Трейка на території Погребищенського району Вінницької області і Ружинського району Житомирської області. Особливо слід відмітити роботу розвідки загону, яку налагодив отаман Іван Трейко, саме це було однією із причин успішних акцій та невловимості отамана, який діяв повстансько-партизанськими методами до 1925-1926 років на окупованих Москвою теренах УРСР.

Як енкаведисти “ламали” учасників загону отамана Івана Трейка у 1937 році

Публікуємо низку архівних документів Державного архіву Вінницької області – витягів з протоколів допитів учасників боротьби за незалежність у складі загонів отамана Івана Трейка. Каральна рука московсько-більшовицьких окупантів знаходила учасників визвольного руху в розпал “великого терору” 1937-1938 років. На жаль, не усі витримували тортури НКВД і заламувались. Які методи використовували чекісти, щоб вибити потрібні свідчення з колишніх повстанців, можна лише здогадуватись. Але разом з тим, з цих свідчень ми дізнаємось нові цікаві факти та імена учасників боротьби за визволення України в 1920-х роках незалежно від їхньої подальшої долі, бойові дії партизанів та імена катів і знищених ворогів.

Протокол допиту від 31 серпня 1937 року обвинуваченого Дипського Афанасія Семеновича, 1898 року народження, місце народження – Гопчиця, Погребищенського р-ну, проживає там же, українець.

Допит провів Начальник Погребищенського Р/О НКВД. Далі мовою оригіналу про Дипського: “хлебопашец, член колхоза им. “Нове життя”, социальное происхождение – из селян-кулаков, социальное положение – до революции селянин-кулак-отец, в хозяйстве которого жил, после революции селянин-средняк, женат, жена – Наталия Дмитриевна Павленко, дочь Нина – 4 г, сын Витя 11/2.

Показания обвиняемого Дыпского А. С. от 31 августа 1937 г.

Вопрос:

“Вам предявляется обвинение в принадлежности к диверсионной банде Трейко в период 1920-1022 годов. Признаете ли вы себя виновным?”

Ответ:

“Да, признаю себя виновным в принадлежности и активном участии в диверсионной банде Трейко”.

Вопрос:

“Изложите следствию ваше вступление в банду и участие в ней?”

Ответ:

“В 1920 году я должен был по мобилизации идти в Красную армию, но я от мобилизации скрылся и вступил в банду Трейко, в рядах которой участвовал в налете на ж-д мост, где был убит начальник охраны моста, в налете на мельницу, где был убит зап.мельницей. Слеты ми совершали с целью диверсии по указании Трейко и его помощника Лавренчука, участия в убийстве уполномоченного ГПУ т. Рунгерта я не принимал, принимал участие в налетах на сахарные заводы с целью диверсии. В 1922 году когда банда Трейко была красными ликвидирована, Трейко ушел за границу, а я с оружием в руках явился в комиссию по амнистии и был амнистирован”.

Вопрос:

“Назовите активных учасников банды Трейко?”

Ответ:

“Активными учасниками банды Трейко кроме репресированных соввластью, сейчас в селе Гопчица проживают: Салиженко Филип, Загинайло Сергей, Проценко Иван, Сиротян-Петренко Трифон, Сиротян-Петренко Семен, Ходак Трифон, Луценко Ясон, Луценко Иларион, Дипский Платон, последние арестованы вместе со мною”.

Вопрос:

“Перечисленые вами лица участвовали вместе с вами в губительствах и налетах как учасники банды?”

Ответ:

“Да. Все перечисленые мною лица являясь учасниками банды Трейко участвовали в убийствах и налетах”.

Вопрос:

“Вам предявляется обвинение в том что вы проводили антисоветскую пропаганду и прививали отдельным колхозникам терористические тенденции. Признаете ли вы себя виновным?”

Ответ:

“Да, я признаю себя виновным в проведении антисоветской агитации с терористическими тенденциями”.

ДАВО.-ф. Р-6023, оп.4, спр. 8236, арк. 52-53.

Протокол допиту свідка у справі про обвинувачення Коваленка Мартина Яковлевича – повстанця загону Івана Трейка с. Гопчиця 1 грудня 1937 року.

Свідок Коротун Семен Євдокимович, 60 років, жонатий, в родині 2 душі, колгоспник, безпартійний.

Вопрос:

“Скажите Коротун, что вам известно о политическом прошлом гр. Коваленко Мартына Яковлевича?”

Ответ:

“Коваленко Мартына я знаю как односельчанина по соцпроисхождению он из крестьян-середняков. Коваленко Мартын Яковлевич был активным участником банды Трейка. В 1921 году он совместно с бандой Трейко наступал на ж.д. охрану, какая охраняла Бособродский ж.д. мост, во время наступления был убит начальник охраны и 3 красноармейца. Коваленко также был участником наступления на село Ширмовку на волисполком и кассу. Коваленко был в банде на протяжении одного лета, после чего банду Трейка было поймано, разоружено, некоторых бандитов расстреляли, атаман банды Трейко бежал в Польшу, а некоторых бандитов в том числе и Коваленко амнистировано. Я также знаю, что Коваленко был добровольно в Петлюровской армии приблизительно около двух месяцев, после чего возвратился в село Гопчицу”.

Вопрос:

“Скажите Коротун, что вам известно об антисоветской деятельности Коваленко за последнее время?”

Ответ:

“За последнее время об антисоветской деятельности Коваленко М. ничего не знаю, потому что он теперь работает в м. Погребище в райземотделе агрономом и в селе Гопчице находится мало, так что я за него теперь ничего не знаю”.

Державний архів Вінницької області.-ф. Р-6023, оп.4, спр. 8882, арк. 9-9 зв.

Справка від 7.1937 р. на громадянина села Гопчиці Погребищенського района Коваленка Саву Югеніва.

“Походить із селян кулаків: син економа-поміщика. Коваленко Сава вступив добровільно в петлюрівську армію. В якій був інспектором інтеданства. Після розгрому петлюрівської армії був учасником в банді Трейко в должності секретара штаба. Приймав участь в наступі на Бособрідський міст, нальотом якого було вбито начальника моста. Після ліквідації банди Трейко, Коваленко С. Ю. увесь час підтримує зв’язки з бувшими трейковцями петлюрівцями кулаками, націоналістично настроєн та при зустрічі з окремими селянами по антирадянські висловлюється. Голова сільради Краєвський, секретар Бурлаченко”.

ДАВО.-ф. Р-6023, оп.4, спр. 10540, арк. 5 і 5 зв.

Довідка Гопчицької сільської ради Погребищенського району УССР від 30 серпня 1937 року на громадянина села Гопчиці Дипського Панаса Семеновича.

“Походить з сім’ї куркуля. Під час оперірування банди Трейка такий брав активну участь в нальотах банди на Б.Бродскій мост. В купі з своїм братом Дипським Демидом, якого розстріляно. Під час нальоту був убитий начальник охрани мосту. В 1932 році був засуджений за шкідництво на свинофермі”.

ДАВО.-ф. Р-6023, оп.4, спр. 8236, арк. 14.

Довідка Гопчицької сільської ради Погребищенського району УРСР від 1 грудня 1937 р. про Мартина Коваленка.

“Походить з сім’ї куркуля. Під час оперірування банди Трейка такий брав активну участь в нальотах банди на Б.Бродскій мост. В купі з своїм братом Дипським Демидом, якого розстріляно. Під час нальоту був убитий начальник охрани мосту. В 1932 році був засуджений за шкідництво на свинофермі”.

ДАВО.-ф. Р-6023, оп.4, спр. 8236, арк. 14.

Довідка Гопчицької сільської ради Погребищенського району УРСР від 1 грудня 1937 р. про Мартина Коваленка.

Автор: Володимир Барцьось

Дякуємо автору за дослідження і документи!