Наше минуле
Напевно, немає нічого вічного на нашій землі, окрім людської пам’яті. З покоління в покоління передається красива легенда про невелике подільське село, яке існувало в урочищі Кодинка. Але, на жаль, в ХІІІ столітті його спалили під час набігу монголо-татари. Більшість люду загинуло, а ті, кому пощастило вижити, втекли в густі ліси понад річкою і там облаштували житло. Так зародилося нове село Гопчиця.
Публікації
Гопчицька Мадонна. Віртуальна експозиція на платформі Google Arts & Culture
На платформі Google Arts & Culture відкрили віртуальну виставку, присвячену Гопчицькій Мадонні — скульптурі Богородиці з Гопчиці, історія якої на початку ХХ століття спричинила гучний конфлікт між місцевою громадою, священником і музейниками. В основі виставки
Музей Гопчиці отримав на зберігання унікальний артефакт
Оксана Миколаєнко з села Степанки передала частину плити з написом, яку колись знайшли на місцевій тракторній бригаді. Напис на білій мармуровій плиті був вкрай фрагментарний: RZEWU, TEWSKI FELD, WOYSK. Завдяки дослідникам роду Жевуських вдалось розгадати
Презента Катежини Жевуської на нового пароха Гопчиці Гавриїла Несонського. 1775 рік
До Музею історії села Гопчиця передали копію документа 1775 року та його переклад, в якому дідична власниця села на той час Катажина Жевуська пропонує призначити настоятелем гопчицької парафії отця Гавриїла Несонського. Документ є облятованою копією